Я давно вже подарунків не чекаю,
Виросла - не вірю у казки,
Та сьогодні попрошу у Миколая
Миру Україні принести…
Спокою і затишку родинам,
Щоб була любов поміж людьми,
Щоб в добрі зростали покоління,
І добро могли у світ нести!
Щоб дитина обійняла тата,
Жінка - чоловіка, сина – мати,
І щоб війни припинились всюди,
Я не хочу, щоб страждали люди...
Розумію, прошу так багато,
Та в дитинстві вірила в це свято.
А ми всі десь глибоко в душі
Залишаємось маленькими дітьми.
Може й справді віри нам бракує?
Віри в казку, віри у дива,
І, можливо, Миколай почує,
Й поверне нам віру у життя!
©Марія Скочиліс
Виросла - не вірю у казки,
Та сьогодні попрошу у Миколая
Миру Україні принести…
Спокою і затишку родинам,
Щоб була любов поміж людьми,
Щоб в добрі зростали покоління,
І добро могли у світ нести!
Щоб дитина обійняла тата,
Жінка - чоловіка, сина – мати,
І щоб війни припинились всюди,
Я не хочу, щоб страждали люди...
Розумію, прошу так багато,
Та в дитинстві вірила в це свято.
А ми всі десь глибоко в душі
Залишаємось маленькими дітьми.
Може й справді віри нам бракує?
Віри в казку, віри у дива,
І, можливо, Миколай почує,
Й поверне нам віру у життя!
©Марія Скочиліс