Колектив книгинь Хортицького ТВО щиро вітає колежанок з професійним святом!
Шановні берегині мудрості, бажаємо вам здоров'я, успіхів, натхнення, нових злетів та здійснення мрій!
Нехай наша праця завжди приносить нам задоволення та буде належно пошанована!
Тематичне відео "Здоровим бути - здорово! Займатись спортом - важливо!" до Дня спорту, підготували учні 6-В класу ЗЗНВК №108
У біографії Олександра Петровича багато неясностей, але найзагадковіший період – з кінця 1917-о року до 1923-о, коли він повернувся до Харкова з-за кордону. Чи то перебував він у КПУ, чи то уникав партії – незрозуміло, тим більше, що після того, як більшовики остаточно захопили владу, потрібно було посилено доводити перше – з метою вижити.
Як би там не було, влітку 1921-о року Довженко раптом почав дипломатичну кар’єру і вирушив працювати до Варшави, а на початку 1922-о року – до Берліну, секретарем консульського відділу Торгового представництва УРСР. “Про закордон я мріяв тільки в дитинстві, тому відрядження мене налякало, – згадував він. – Канцелярская робота була такою неприємною і нудною, що я не виходив з посольства тижнями”.
Коли Довженко був вже дорослим, він вирішує спробувати свої сили в Академії мистецтв, але дуже швидко кидає її. Його режисерська діяльність почалася тільки в 1926 році в Одесі. А в СРСР про нього вперше заговорили в 1928 році після фільму «Звенигора». І вже в 1930 році Довженко зняв фільм "Земля", який став відомим не тільки на батьківщині, але й далеко за її межами.
Варто відзначити, що Довженко завжди дуже багато готувався до нових зйомок. Перед кожним своїм новим фільмом режисер не один місяць вивчав історію, і все що пов'язано з майбутньою кінокартиною.
Але під час Другої світової і після Довженко почав потрапляти під дуже жорстку цензуру. Наприклад, фільм "Мічурін" переробили до невпізнання, а «Прощай, Америко!» взагалі заборонили, і фільм пролежав в архіві близько 45 років і його показали тільки в 1995 році.
Безліч сценаріїв Олександра Петровича так і лишилися нереалізованими. Наприклад, він мріяв зняти фільм про Тараса Бульбу і навіть приступив до роботи – завадила Друга Світова війна. Те, що записував у щоденники Довженко, не могло бути відомим авторам книг та фільмів, створених на подібні сюжети пізніше.
В останні роки, коли здоров'я вже підводило Довженка, він займався написанням сценаріїв і навчав молодих режисерів.
Помер Олександр Довженко 25 листопада 1956 року на своїй дачі від інфаркту. Варто відзначити, що на наступний день він збирався почати зйомки свого нового фільму "Поема про море".
Кожна книга - це невичерпне джерело знань та натхнення для кожного з нас.
Відкриваймо захопливий світ книжок!
