понеділок, 26 квітня 2021 р.

ЧОРНОБИЛЬ НЕ МАЄ МИНУЛОГО...

Весна в розмаї. Двадцять шосте квітня.
Тривожна ніч. Здригнулася земля.
Невинно вишні чарували цвітом,
А вибух все навколо спопеляв.
Дзвінок в пожежній. Швидко мчать машини.
В четвертім вибух і прорвало дах.
Відважні хлопці мужньо, безупинно
У пекло йшли, забувши біль і страх.

Вогненний стовп у небі - гриб кривавий.
Смертельні хмари сколихнули світ.
Вкриває дим будинки, сквери, трави.
Біда навколо... То горить графіт.
Смертельні ізотопи в хмарах диму
Розносить вітер на поля, міста.
Уран і стронцій (ізотоп незримий),
Посіють на усій планеті жах.
Вогонь потрібно погасити прудко,
Бо поруч три реактори стоять.
Водневий вибух може бути швидко.
У Прип’яті прокинулись, не сплять.                  

                                                                          Прийшли на допомогу всі охочі, 
Не відчуваючи, не знаючи біди.
Вогонь гасили довго: дні і ночі.
На все життя залишились сліди.   
 

До лиха не були вони готові:
Студенти, водії та шахтарі,
Робітники і льотчики, й військові,
Медсестри, санітари, лікарі.
Лопатами граніт радіаційний
Скидали хлопці... Мужній наш солдат!
Німий потенціал інформаційний,

Бо в Києві - колони і парад. 


Ще довго полум’я в Чорнобилі гасили.
Мов бомба атомна зірвалась в мирні дні.

Забрав Чорнобиль і здоров’я, й сили,
І наслідки трагедії сумні.
На все життя хвороб невиліковних...
Захворюваність — рак і діабет..
Забруднені навколишні водойми,
Поля заражені, ліси — це не секрет.
Я вдячна людям тим, що врятували
Усю планету в найскрутніший час.
Ми перед ними всі заборгували.

Скажу сьогодні просто, без прикрас.

                                        Марія Яновська

Немає коментарів:

Дописати коментар