Учителем не кожен може бути,
📖Читання паперових книжок покращує пам’ять та поповнює словниковий запас. 
Вже вдруге Український інститут книги організовує Національний тиждень читання поезії 2025, що відбудеться з 17 по 23 березня. Цьогорічна тема — "Пісня тисячі голосів", а гаслом стали слова Сергія Жадана.
Тарас Шевченко був стильним європейським чоловіком! Модний. Освічений. Бунтар з вогнем у очах. 
Він не сидів склавши руки. Він ламав стереотипи! З кріпака став зіркою аристократичних салонів. Душа компанії. Людина, яка знала ціну свободі. Народився в родині кріпаків, але не злиденній. Батько чумакував — був далекобійником свого часу. Дід і батько вміли читати. У заповіті Тарасового батька були такі слова: "Синові моєму Тарасу з мого хазяйства нічого не потрібно. З нього буде або щось дуже добре, або велике ледащо". У 8 років Тарас — єдиний серед братів і сестер — пішов до школи. Перший його заробіток – допомога священнику у відспівуванні небіжчиків. У 12-15 років Тарас був готовий ходити селами 15–20 км, шукаючи собі наставника у малюванні. Це – про його шалену жагу до знань. Шевченко був селф-мейд-меном задовго до появи цього терміну. Народився кріпаком, а помер – Генієм! За його викуп з кріпацтва заплатили 40 тисяч доларів у сучасному еквіваленті. Тому що він був того вартий! Це був європейський інтелектуал: Тарас навчався в Академії мистецтв, отримував медалі, створив понад 1300 мистецьких творів. Його перший "Кобзар" розкупили за два тижні — справжній бестселер! Шевченко носив модний одяг. Заробляв непогані гроші. Ходив на вечірки. Закохувався. Грав у карти. Фліртував із жінками. Розмовляв кількома мовами. Особисте життя було сповнене драматизму. Сошенко, який допоміг звільнити Тараса, і сам Шевченко закохалися в одну дівчину — Марію Європеус. Вона обрала Тараса. У нього була закохана княжна Варвара Рєпніна — онука Кирила Розумовського. Але жодні стосунки не склалися. Його любили жінки. Його поважали аристократи. Його боялася російська імперська влада. Він був небезпечним для росії – бо розпалював у серцях українців вогонь свободи. Йому заборонили писати й малювати? Він продовжував таємно! Його відправили в солдати? Він не зламався. Його намагалися стерти з пам'яті народу? Не вийшло! Він не боявся говорити правду. "Борітеся – поборете!" – його слова звучали на Майдані 2014 року. Пророчі слова. "Вогонь запеклих не пече" – повторюють українські воїни на передовій сьогодні. Його вірші – не музейні експонати. Вони – зброя. Вони – ліки. Вони – голос, який кличе до свободи. "Свою Україну любіть. Любіть її... Во врем'я люте. В останню тяжкую минуту за неї Господа моліть." Ці слова висічені в наших серцях. Коли українці читають "І на оновленій землі врага не буде, супостата", вони вірять, що так і буде. Коли повторюють "Борітеся – поборете", вони знають, що переможуть. Справжній Шевченко – це не пам'ятник, не скам'янілий бюст. 
Соборність - це мрії та реальність, захист та надія, традиції та майбутнє, зцілення та вдячність, мудрість та креативність, праця та результат, мистецтво та боротьба, родина, як опора. 
