НЕЗАЛЕЖНА І ЄДИНА, ВІЛЬНА, РІДНА УКРАЇНА!

Наш гострий плуг довів, що ми не лежні.

Наш вічний труд постав нам, як гальмо́.

Ми ще не сильні. Просто незалежні.

На тій дорозі тільки стоїмо. 

Нас догризають думи протилежні,

Що все колись владнається само.

Ми ще не мудрі. Просто незалежні.

За мудрістю у черзі стоїмо. 

                                                                                                                                                                        

З ворожим кодлом надто обережні,    

Хоча з плечей скидаємо ярмо́.

Ми ще не рідні. Просто незалежні.

До гурту рідних тільки стоїмо.

Наш дух гартують хвилі прибережні,      

Рабів змивають на роду́ клеймо.

Ми ще не вільні. Просто незалежні.

В борні за волю тільки стоїмо.

Та все ж ми сильні! Бо в душі безмежні!

Та все ж ми мудрі. Бо своє письмо! 

Та все ж ми рідні! Рідно-незалежні!

І вільні тим, що вільно стоїмо!

                                             Василь Ковтун