ЖІНОЧИЙ СВІТ: НЕЗЛАМНІСТЬ. КРАСА. МУДРІСТЬ. ЛЮБОВ.

...Відважно крізь терни ішла,

Народ підіймала до бою
І зірка провідна вела

Знедолених всіх за собою.

Лишила нам скарби свої

І світочем стала Вкраїна

І пісня не змовкне її,
І слава повік не загине...

УКРАЇНА ЖИЛА... ЖИВЕ І БУДЕ ЖИТИ ВІЧНО!

Дванадцять років йде війна,
Чотири — вже повномасштабна.
Давно вже спокою нема,
На серці туга неосяжна.
Дванадцять років йде війна,
Дванадцять років гинуть люди.
Неначе вирвалась пітьма —
І біль, і смерть тепер усюди.
Скрізь поруйновані міста,
Садочки, школи — все розбито.
Що ж наробила ти, війна?..
Тебе не зможем ми простити.
                      Вікторія Ковтун

     24 лютого 2022 року - день, який для кожного з нас почався з короткого слова «ВІЙНА»… короткого, але такого до болю змістовного…

     Чотири роки повномасштабного вторгнення. Чотири роки, що змінили все: наші міста, наші долі, наші серця, ставши частиною життя, історії та пам’яті.

     Це роки болю, коли ми втрачали рідних і друзів, коли будинки перетворювалися на руїни, а вулиці — на тишу. Це роки відчаю, коли здавалося, що світ обертається проти нас. Але це й роки незламності: ми тримаємося разом, допомагаємо один одному, бережемо в пам’яті тих, кого вже немає з нами.

     Це роки тих, хто стояв і стоїть на передовій, і тих, хто невтомно бореться в тилу. Це роки матерів, що плачуть і моляться, роки дітей, які дорослішають занадто рано і не знають, що таке дитинство без війни…

     Це історія про втрати і віру, про біль і силу, про пам’ять і надію. Адже за роками боротьби стоять живі люди, їхня мужність і страждання.

     І все ж, попри руїни і страх, ми стоїмо. Ми живемо. Ми пам’ятаємо. І не здамося.

Україна жила…живе і буде жити вічно!

24 ЛЮТОГО - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ТА ЛЮТІ

       Люблю читати... з дитинства моїми улюбленими були історії про Велику Вітчизняну війну, про дітей і дорослих, які вміли бути сміливими тоді, коли було страшно. 

     Моє покоління виросло на історіях про ту війну. Ми читали книжки, дивилися фільми, слухали спогади ветеранів. Для нас це були сторінки підручників, чорно-білі кадри кінохроніки, урочисті дати в календарі. Ми співпереживали, уявляли, але між нами й тією війною стояв час. Вона була страшною — але далекою. Ми могли закрити книгу. Могли вимкнути телевізор. Кожної хвилини могли повернутися до мирного життя.

     Тоді ми не думали, що війна може знову стати теперішнім.

Не думали, що слова «герой», «фронт», «захист» перестануть бути лише сторінками з підручника. Що наші  сусіди, друзі — ті, з ким ми росли, сміялися, святкували — стануть тими самими героями, про яких колись писатимуть книжки. Що їхні історії не вигадані, не літературні — вони живі, болючі, справжні.

     На долю наших дітей випало інше. Вони не читають про ту війну — вони бачать свою на власні очі. Не уявляють її - вони живуть в ній. Сирени замість колискових, вибухи, тривожні новини замість вечірніх мультфільмів, валізи біля дверей замість іграшок на підлозі. Війна для них — не сторінка історії, вона - звуки, запах, темрява, холод укриття, дорога в евакуацію, втрата рідних людей. Вона в їхніх спогадах буде не чорно-білою, а дуже живою.

     Дивлюся на книжкові полиці і розумію: історія знову пишеться. Не десь далеко — поруч. Вона звучить у телефонних дзвінках, у повідомленнях «все добре», у тиші, яка зависає, коли новини стають важкими. Вона — в очах матерів, у змужнілих поглядах хлопців, у силі батьків, які чекають своїх дітей.

     Тепер вже черга наших онуків і правнуків читати про війну. Про цю війну. Про наших людей. Про ті самі міста, села й вулиці, які вони знають змалку. Вони відкриватимуть підручники, дивитимуться фільми, слухатимуть розповіді своїх батьків. Вони будуть читати і дивуватися: «Невже це було насправді?» А ми знатимемо — було. І боліло. І забирало близьких, і вчило цінувати кожен ранок.

     Кожне покоління має свою війну, або свій мир. І різниця між ними завжди одна: хтось читає, а хтось живе цим.

     Дуже хочеться, щоб наступні покоління лише читали в книжках — ніколи більше не бачили війну в реальності.

СВЯТО НАЙДОРОЖЧОГО СКАРБУ

Діамант дорогий на дорозі лежав,

Тим великим шляхом люд усякий минав,
І ніхто не пізнав діаманта того.
Йшли багато людей і топтали його.
Але раз тим шляхом хтось чудовний ішов,
І в пилу на шляху діамант він найшов.
Камінець дорогий він одразу пізнав,
І додому приніс, і гарненько, як знав,
Обробив, обточив дивний той камінець
І уставив його у коштовний вінець.
Сталось диво тоді: камінець засіяв,
І промінням ясним всіх людей здивував,
І палючим огнем кольористо блищить,
І проміння його усім очі сліпить.

Так в пилу на шляху наша мова була,
І мислива рука її з пилу взяла.
Полюбила її, обробила її,
Положила на ню усі сили свої,
І в народний вінець, як в оправу, ввела,
І, як зорю ясну, вище хмар піднесла.
І на злість ворогам засіяла вона,
Як алмаз дорогий, як та зоря ясна.
І сіятиме вік, поки сонце стоїть,
І лихим ворогам буде очі сліпить.
Хай же ті вороги поніміють скоріш,
Наша ж мова сія щогодини ясніш!..
                       Володимир Самійленко

СПІВАЄМО РАЗОМ🎵🎶🎵

НЕБЕСНА СОТНЯ - ЯНГОЛИ НАШОЇ ПАМ'ЯТІ

  

…і мовчки сотня непокорених героїв

відходила у чисті небеса,
і погляди знесилених мільйонів
дивились вслід братам, батькам, синам...

...хто не дістався правди, оступившись на півкроці,
хто згас за нас, недотягнувши до весни,
тримає курс у небеса славетна сотня,
землі своєї упокоєні сини...

ЛІТЕРАТУРНІ ВАЛЕНТИНКИ

 

ДЕНЬ КНИГОДАРУВАННЯ

     День Книгодарування, який в усьому світі відзначають 14 лютого і який співпадає з Днем усіх закоханих (що логічно😊) 

     Міжнародний день книгодарування (International Book Giving Day) — це міжнародна волонтерська ініціатива, спрямована на розширення доступу дітей до книжок, яку святкують щорічно 14 лютого. Свято було започатковане у 2012 році американською книжковою блогеркою Еммі Бродмур, яка разом зі своїм сином помітила потребу в забезпеченні дітей книжками в малозабезпечених районах.

     В Україні зʼявився завдяки ініціативі генерального директора та засновника видавництва "Ранок" Віктора Круглова.
     Історія свята саме в Україні почалася … у Великобританії, де в 2018 році на навчанні у Лондоні перебував Віктор Круглов.
"14 лютого, в День усіх закоханих, я проходив повз книгарню у Лондоні. Попри те, що це була середа – пам’ятаю, як вчора, – людей у магазині було багато. А на вході стояв кошик і вивіска: «14 лютого – це також День книгодарування. Допоможіть дітям отримати безплатну книжку».
     Люди забігали до книгарень, щоб придбати книжки рідним і друзям, а магазини влаштовували благодійні акції, збираючи книжки для дітей із малозабезпечених родин."
     По поверненню додому Віктор вирішив започаткувати таке свято і в Україні, адже у всьому світі День Книгодарування відзначають більш ніж у 40 країнах.
     В 2019 році видавництво "Ранок" вперше провело День Книгодарування в Україні. Звісно, це відбулося 14 лютого💘!      

     Головна мета свята - заохотити людей дарувати книжки будь-кому: коханим, дітям, друзям, колегам, сусідам та навіть незнайомцям на вулиці. Подарувати книжку можна й треба бібліотеці, школі або благодійній організації!

     А ще в книгарнях у цей день діють знижки, проводяться цікаві заходи та флешмоби, а ті, хто дарують, й ті, хто отримують книжки у подарунок, публікують пости у соцмережах з відповідним гештегом.
     Ну й на честь такого свята у нас в «Ранку» не міг не зʼявитися особливий герой Купикниг😊 - книжковий Купідон, "озброєний" любовними стрілами, що через книжки влучають в саме серденько.📖💘 

     Купуй книжки замість валентинки - даруй любов через сторінки!

     До Дня книгодарування (14 лютого) просимо всіх охочих взяти участь в акції "Подаруй бібліотеці українську книгу".📖📚 

     Друзі, ми знаємо, що багато прочитаних книг у вас стоїть просто на полицях🙌

     Давайте дамо книгам нове життя та нових читачів.

     📖📚Якщо у вас є книги, які ви вже не читаєте, які вам не потрібні, подаруйте бібліотеці.🎁🎁🎁

     Книга, як почуття - даруєш комусь, а тепло на душі у тебе📗💗

     Дарувати книги завжди приємно😊

     Акція триватиме протягом лютого-березня.

Видавництво "Ранок"

ДЕНЬ БЕЗПЕЧНОГО ІНТЕРНЕТУ

Інтернет — це цікаво, корисно і пізнавально💻✨ 

Але для дітей він має бути безпечним!

Ця яскрава інфографіка від Бровчика і Мурчика🐶🐱                      

з простими правилами, які допоможуть дітям:

 берегти свої особисті дані

 не спілкуватися з незнайомцями

 не відкривати небезпечні посилання

 бути ввічливими онлайн

 звертатися до дорослих у разі небезпеки

 пам’ятати про відпочинок від екранів

Разом з Бровчиком і Мурчиком навчимо дітей бути друзями безпечного інтернету

     

ІНТЕРАКТИВНА ВІКТОРИНА "БЕЗПЕЧНИЙ ІНТЕРНЕТ"

ІНТЕРАКТИВНА ГРА "ТВІЙ ГІД ПО ВСЕСВІТУ ІНТЕРНЕТУ"

КОНКУРС ВІД ЮНІСЕФ "ПОЕЗІЯ ЗАРАДИ МИРУ" 2026

     Теплі обійми рідних, спокійні ночі без тривог, безтурботний сміх — те, про що мріє кожна дитина сьогодні 

 Запрошуємо висловити свої почуття та переживання через творчість. Беріть участь в конкурсі для дітей та молоді «Поезія заради миру» від ЮНІСЕФ.

Завдання конкурсу — написати вірш на тему миру та мрій про мирне життя.

 Надсилайте вірші, заповнивши форму за цим посиланням: https://bit.ly/poems-for-peace2026

Також поділиться поезією в соцмережах у форматі фото (вірш, написаний від руки) або відео з відміткою @UNICEF Ukraine. 

 Вік учасників/ць: 8-24 роки.

 Обсяг: від 4 рядків.

 Мова: українська.

 Заявки приймаються до 22 лютого 2026 року.

 100 авторів/ок найкращих віршів отримають грамоти від ЮНІСЕФ. Вибрані поезії будуть представлені на сторінках ЮНІСЕФ у соціальних мережах. Для трьох учасників/ць, які займуть призові місця, буде проведена професійна відеозйомка декламування віршів.

Чекаємо на ваші вірші! 

WORLD READ ALOUD DAY

     Всесвітній день читання вголос відзначається щорічно у першу середу лютого (у 2026 році — 4 лютого). Засноване у 2010 році проєктом "LitWorld"

     Читання вголос — це справжня магія для мозку й серця. Ловіть цікаві факти й користь, які можна сміливо використовувати і для дітей, і для дорослих 

 Чому читати вголос — КОРИСНО:

 Мозок працює на повну

Під час читання вголос одночасно активуються зір, слух, мовлення й пам’ять. Мозок буквально тренується, як у спортзалі 

 Розвиває мовлення та словниковий запас.

Діти швидше запам’ятовують нові слова, інтонації, правильну вимову. А дорослі — підтримують мовну форму 

 Зміцнює емоційний зв’язок.

Коли читають вголос разом — з’являється відчуття близькості, безпеки й тепла. Це особливо важливо для дітей 

 Розвиває уяву й емоційний інтелект

Інтонація, паузи, голоси персонажів допомагають краще відчути емоції героїв і розуміти почуття інших.

 Заспокоює та знижує стрес.

Ритм читання вголос діє як м’яка терапія — зменшує тривожність і допомагає розслабитися.

 Покращує навички читання.

Регулярне читання вголос підвищує швидкість, розуміння тексту й упевненість у собі.

 Вчить слухати

Діти, які слухають читання вголос, краще концентруються та уважніше сприймають інформацію.

 Формує любов до книг 

Книга перестає бути “обов’язком” і стає приємною подією — з голосом, емоціями й історією.

ГОЛОКОСТ - ВІСІМ БУКВ БОЛЮ І СТРАЖДАНЬ

Пройду не раз відомими шляхами,
Де страх в повітрі висне до цих пір,
І хоч усе вже поросло мохами,
Його ніхто забути не зумів.

Це Голокост – всього одне лиш слово,
Та його сенс – пекучий болі жар,
Вбивали всіх!.. старого і малого,

І мало хто життя порятував.

Чи їх вина, що родом із євреїв?

Чи їх вина, що не такі, як всі?

Невже ж і смерть заслужує трофеїв?

І щастя можна віднайти в сльозі?..

27 січня - Міжнародний День пам'яті жертв Голокосту. Голокост – слово, в якому закодовано мільйони жахливих смертей безневинних людей. Художня література про Голокост — це потужний пласт літератури, що осмислює систематичне знищення 6 млн євреїв нацистами (1933–1945) через особисті історії, свідчення та художнє переосмислення.

До вашої уваги добірка творів на цю тему💔:

✅️"Голокост. Нова історія" Лоренс Ріс
✅️"Золоті голубки" Марта Голл Келлі
✅️"Людина в пошуках власного сенсу" Віктор Франкл
✅️"Моссад", "Амазонки Моссаду" Міхаель Бар-Зохар, Ніссім Мішаль
✅️"ННhН. Голову Гіммлера звуть Гайдріх" Лоран Біне
✅️"Іскра життя" Еріх Марія Ремарк
✅️"Ти, я і наш мальований і немальований бог" Тетяна Пахомова
✅️"Татуювальник з Аушвіцу" Гізер Морріс
✅️"Останній потяг до Стамбула" Айше Кулін
✅️"Солодкі чари забуття" Крістін Гармел
✅️"Вибір" Едіт Еґер
✅️"Крадійка книжок" Маркус Зузак
✅️"Бузкові дівчата" Марта Холл Келлі
✅️"Хлопчик у смугастій піжамі" Джон Бойн
✅️"Список Шиндлера"  Томас Кініллі
✅️"Ключ Сари" Тетяна де Росней
✅️"Важкий пісок" Анатолій Рибаков
✅️"Сливове дерево"  Еллен Марі Вайсман
✅️"Паризький архітектор" Чарльз Белфор
✅️"Соловей" Крістін Генна
✅️"Глиняна біблія" Хулія Наварро
✅️"Мабуть Естер" Катя Петровська
✅️"Дружина доглядача зоопарку" Діана Акерман
✅️"Останній потяг до Лондона" Меґ Вейт Клейтон
✅️"Мовчазна згода" Наталія Чайковська
✅️"Фурії Гітлера. Німецькі жінки у нацистських полях смерті" Венді Лауер
✅️"Ніч у Лісабоні" Еріх Марія Ремарк
✅️"Танго смерті" Юрій Винничук
✅️"Паризька квартира" Келлі Бовен
✅️"Усі квіти Парижа" Сара Джіо
✅️"Гра з вогнем" Тесс Ґеррітсен
✅️"Дар" Едіт Еґер

ЧАРІВНИЙ САД ПОЕЗІЇ ПАВЛА ТИЧИНИ

     23 січня - 135 років від дня народження Павла ГригоровичаТичини — видатного українського поета, перекладача, публіциста, громадського та культурного діяча, одного з найвизначніших майстрів українського поетичного слова ХХ століття.

     Павло Тичина залишив багатющий творчий спадок, який став невід’ємною частиною національної духовної скарбниці. Його поезія вирізняється неповторною музикальністю, образною глибиною, філософським осмисленням буття та тонким відчуттям ритму. У творах митця поєдналися світло і драматизм епохи, щирий ліризм і громадянська відповідальність.   

     Справжньою класикою української лірики стала рання творчість Тичини - це вірші написані в 1907-1929 роках, що увійшли до збірки "Сонячні кларнети" (1918), "Плуг", "Замість сонетів і октав" (1920), "В космічному оркестрі" (19210, "Вітер з України" (1924).

     Цей період творчості характеризується синтезом мистецтв (живопис, музика, поезія), що зробило Тичину унікальним поетом свого часу. Творчий шлях одного з найвідоміших українських поетів XX століття припав на складний період української історії, але поезія й сьогодні вражає своєю силою, щирістю та актуальністю.       

МОЯ СОБОРНА УКРАЇНА!

22 січня Україна щороку відзначає День Соборності. Це свято ще називають “Днем першої Незалежності”, адже цього дня в 1918 році Центральна Рада проголосила свій Четвертий універсал, яким остаточно підтвердила незалежність України від Росії. У той же день 1919 року на Софійському майдані в Києві було проголошено Злуку, або ж, Соборність українських етнічних земель в одній державі – Українській Народній Республіці. Це одне з найважливіших свят в національному календарі країни, яке засвідчує територіальну цілісність нашої країни. 

Цікава вікторина до Дня Соборності України 

Тематичні ігрові вправи з учнями:

Ігрова вправа “Так чи ні?” (1 – 9 класи)
Вправу можна використати як для актуалізації знань на початку уроку, так і для закріплення інформації в кінці заняття.
Додаток 1
Ігрова вправа “Намисто соборності” (1 – 5 класи)
Вправа стане в пригоді для рефлексії після заняття.
Додаток 2
Ігрова вправа “Зроби Україну соборною”. Пазли. (1 – 9 класи)
Ця ігрова вправа підійде для початку уроку, аби актуалізувати знання школярів.
Додаток 3
Ігрова вправа “Символи соборності”. Пазли. (1 – 9 класи)
Вправа підійде для активізації уваги школярів у середині заняття.
Додаток 4
Ігрова вправа “Підбери рими” (2-4 класи)
Через цю гру молодші школярі ознайомляться з основними поняттями, які стосуються події та свята.
Додаток 5
Ігрова вправа “Розуміємо значення” (1 – 9 класи)
Словникова робота на розуміння значення слова “соборність”.
Додаток 6
Ігрова вправа “Місця сили Злуки” (6 – 9 класи)
Вправа на просторове орієнтування та засвоєння розташування областей України та міст, пов’язаних із проголошенням Акту злуки.
Додаток 7
Ігрова вправа “Шлях до соборності” (8 – 9 класи)
Через виконання вправи учні засвоять факти та хронологію подій, пов’язаних із проголошенням Акту злуки.
Цю вправу рекомендуємо поєднувати із вправою “Постаті соборності”: половина класу виконує вправу “Шлях до соборності”, інша половина – “Постаті соборності”.
Додаток 8
Ігрова вправа “Постаті соборності” (8 -9 класи)
Через виконання вправи учні ознайомляться з особистостями людей, які відіграли головні ролі в подіях, пов’язаних із проголошенням Злуки.
Цю вправу рекомендуємо поєднувати із вправою “Шлях до соборності”: половина класу виконує вправу “Шлях до соборності”, інша половина – “Постаті соборності”.
Додаток 9

Матеріали: Ярослави Музиченко, музейного педагога